+38 (04744) 3-22-26
Меню
Остання редакція: 03 грудня 2017

Чому ЗВТ з ЄС не покрила Україну європейськими та китайськими заводами (І частина)

Чому по закінченні трьох років дії угоди про зону вільної торгівлі (далі – ЗВТ) між Україною та ЄС наші західні області так і не було покрито промисловими полігонами з виробництва тисячі найменувань продукції, що постачається на європейський ринок? У чому причина того, що модель ЗВТ не принесла нашій країні десятки мільярдів прямих іноземних інвестицій з Китаю та арабського світу, адже проникнення на ринок ЄС – першочергове завдання і для китайців, і для «нафтоносних» арабів? Відповідь на ці «чому», як це не парадоксально, дадуть сусідня Білорусь та її «вічно молодий, вічно батька».

Як казав класик політичної економії Карл Маркс, «політика – квінтесенція економіки». А ще йому приписують і такий вислів: «будь-яка ідея вмирає, якщо втрачає економічний інтерес». Ідея європейської інтеграції для незначної кількості інтелектуалів може бути цікавою виключно в контексті пошуку загальної культурної ідентичності, розшифровці національного коду. Але для більшості населення ця ідея буде мертвою, якщо не матиме практичного секуляризованого інтересу.

Політичні технології поділу України на кілька «сортів» які було застосовано на минулих виборах, — насправді не плід хворобливої уяви керівників виборчих штабів після кількаденного «недосипу». І це не відображення певних культурних відмінностей між регіонами країни, як це намагаються довести представники правих і лівих напрямів. Це квінтесенція економіки, створеної за часів УРСР, а іншої у нас, на жаль або на щастя, поки немає і найближчим часом не передбачається.

У 1813 році швейцарський ботанік Огюстен Декандоль придумав термін «таксономія», який він застосовував у біології для класифікації рослин. При чому тут ботанік, та ще й швейцарський, подумаєте ви. Справа в тому, що цей термін у подальшому переступив межу між окремими науками, і його стали застосовувати для класифікації та систематизації складних систем, до яких слід віднести і такий підрозділ економіки, як розподіл продуктивних сил. Так ось, таксономічна сітка економічного районування України складалася з трьох економічних районів: донецько-придніпровського (блакитний колір на карті), південно-західного (помаранчевий колір) і південного (жовтий колір). Ці економічні райони дивним чином збігаються не тільки з динамікою голосування на виборах, а й з політичними пристрастями місцевих еліт. 

112.ua

Угода про створення зони вільної торгівлі з ЄС викликала побоювання представників таких галузей української економіки, як важка промисловість та машинобудування, які базувалися переважно в донецько-придніпровському та південному економічних районах. Водночас для південно-західного економічного району зі створенням ЗВТ Україна – ЄС відкривалися воістину унікальні можливості.

З точки зору футуристичних прогнозів і передбачень, необхідне умовно ментальне об'єднання країни більш успішно і безболісно може бути здійснено не шляхом пошуку якогось загального коду ідентичності, а лише за допомогою нового економічного кодування. «Економічні» мізки в Україні потрібно «прошити» новою програмою, яка дасть можливість перебудувати тричленний поділ країни, закладений у часи УРСР. На виході ми повинні були отримати певний синтез «азійської Польщі» або «європейського Китаю», загалом прототип країни, яка за рахунок «факторних» конкурентних переваг змогла б перетворитися на промисловий і торговий хаб ЄС, особливо в сегменті товарів народного споживання, як це свого часу зробила Піднебесна, причому без усіляких торгових преференцій та географічної близькості до Європи. Найдивовижніше, що Китай не став би особливо чинити опір. Як казав один кіногерой, «той, хто нам заважає, той нам і допоможе». Упродовж найближчих п'ятирічних циклів розвитку КНР перейде до створення самодостатньої економічної системи, для чого їй необхідно підігріти внутрішній ринок споживання та скоротити рівень експортної залежності. Якщо раніше Китай робив ставку на експорт товарів, то найближчим часом він зосередиться на експорті інвестицій. Те саме слід очікувати і від країн Близького Сходу. Відкривати нові виробництва в ЄС вони не стануть – занадто дорогий вхідний квиток. Зате освоїти географічну ойкумену у вигляді України цілком реально. Тим більше що умови ЗВТ створюють воістину унікальні стартові можливості для цього. Не варто забувати, що ЄС – це в першу чергу економічний проект, який при втраті економічних переваг для учасників втрачає і своє сакральне значення. Якщо Великій Британії членство в ЄС стало не вигідним, то жодні мантри про спільні цінності та спільний культурний простір її не зупинять.

Параметричні дані моделі ЗВТ мали забезпечити запуск українського супутника на орбіту європейської економіки. Протягом приблизно п'яти років економіка України повинна була стати певним прототипом «складального цеху Європи», адже для цього були всі необхідні інгредієнти: відносно дешева і кваліфікована робоча сила, можливість через певний термін експортувати до ЄС товари з мінімальним або нульовим митом, достатні потужності щодо забезпечення електроенергією, доступні транспортні комунікації та інша інфраструктура.

Система квот, установлених у додатку до угоди про створення ЗВТ, підтверджує сказане. Якщо за такими групами товарів, як риба (короп), птиця (курятина), молоко, сири, яйця, овочі, фрукти, цукор, до українських виробників застосовувалися обмежувальні заходи у вигляді мит і квот на експорт на європейський ринок (базові ставки від 5 до 15), то за такими видами товарної класифікації, як хімія, фармацевтика, добрива, лаки, фарби, мило, мастильні матеріали, гума/ каучук (вироби з них), пиломатеріали, меблі, вироби зі шкіри, текстиль, бавовна, синтетичні тканини (виріб із зазначених тканин і пряжа), будматеріали, машини та устаткування, верстати, оптика і навіть «хендмейд» народних умільців, рівень мит було встановлено на мінімально допустимих рівнях (від 0 до 3%). Кращого європейці не змогли б дати навіть Великій Британії, яка відійшла. Крім усього іншого рецепція України в єдиний торговий простір з ЄС повинна була призвести до незворотних інституційних та ринкових змін в Україні: титули права власності та права кредиторів/інвесторів, як внутрішніх, так і зовнішніх, мали бути надійно захищеними, ринкове середовище позбулося б від монопольної плити і перейшло до конкурентного ефективного розвитку.

Що ж сталося з українською економікою не так, або, як казав перший президент: «хотіли як краще, а вийшло як завжди».

Природна трансформація – це коли гусениця перетворюється на красивого метелика, бажано махаона. Щось подібне мало статися і з українською економікою.

По закінченні трьох років можна констатувати дивовижний факт: українська економіка «закублилась», але з неї нічого не вилупилося... 

112.ua

Минулими роками наш експорт скоротився не тільки до країн Митного союзу (що було прогнозовано), а й до ЄС: з 14 млрд дол. у 2014 році до 10-11 млрд дол. у 2015-2016 роках. 

112.ua

Якщо порівнювати товарну структуру експорту України до ЄС (2016 рік з 2013-м), то ми побачимо, що відбулося скорочення постачання основних груп товарів: продовольства (- 359 млн дол.), мінеральних продуктів (- 1478 млн дол.), хімії (- 297 млн дол.), металів (- 1352 млн дол.), машин і обладнання (- 123 млн дол.). Збільшилися лише постачання деревини (+ 191 млн дол.) і промислових товарів (+ 75 млн дол.).

З точки зору накопичення чистої доданої вартості за секторами економіки, останніми роками відбулося збільшення частки державного сектору (з 15% до 17%) і фінансових компаній (з 4% до 5%), тоді як питома вага домогосподарств знизилася з 25% до 24%, а нефінансового сегмента — з 56% до 53%.

112.ua

Рівень витрат і накопичень населення скоротився зі 194 млрд дол. (у 2013-му) до 72 млрд дол. у 2015 році. Тобто на цей момент у нас істотно скоротилися потенційні можливості розвитку внутрішнього ринку, який перестав грати роль драйвера економічного зростання, і система внутрішніх накопичень, що зникла разом з національним банківським сектором. Рівень наявного доходу в населення впав зі 152 млрд дол. (2013 рік) до 55 млрд дол. (2015 рік), тобто до 1,3 тис. дол. на одну особу.

 

Джерело: https://ua.112.ua/statji/chomu-zvt-z-yes-ne-pokryla-ukrainu-ievropeiskymy-ta-kytaiskymy-zavodamy-422695.html